Який Ти великий, чудовий і сильний,
Який милосердний, мій Вічний Отець-
Прислав у цей світ Свого рідного Сина,
Щоб спас від гріхів нас, заблудлих овець.
Не в пишнім палаці Христос народився,
В хліву Він, у яслах притулок знайшов-
Бог Цар і Творець наш для нас умалився,
Щоб кожний, хто хоче, до Нього прийшов!
Немає завад! Порвалась завіса!
Палац недоступний людині простій...
У полі широкім Ангол Божий з'явився
І радісну звістку пастухам він звістив.
Прийдіть же до Бога, Йому поклоніться.
Прийміть Його Сина - Він викупив нас!
Назавжди від грішних доріг відверніться-
Давно вже чекає тебе любий Спас!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3068 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Конец комедии - Светлана Капинос Наш ответ Чемберлену, в смысле Константину, на его "Возвращение с острова" http://www.proza.ru/texts/2008/01/09/238.html
Вместо того чтобы готовиться к экзамену по «Христианской теологии», я всё воскресение убила на этот рассказ! (Костя, ты виноват, если я не сдам!)
«Нате, ешьте плоть мою…»
Выкладываю, как есть, без шлифовки, ибо некогда мне. Любуйтесь: вот он, с ещё необрезанной пуповиной, в кровях и водах.
Надеюсь, что румяные критики мои будут довольны справедливым возмездием!
(Да, зачёт я успешно сдала – по латыни, коей поверхностным знанием не преминула воспользоваться!)
